Чи покращує марихуана мозкову діяльність чи шкодить їй?

• 1. Зміна тенденції: нові дослідження свідчать, що марихуана може знижувати суб’єктивний когнітивний спад
• 2. Марихуана на молодь – як горохом об стіну
• 3. До речі: чому взагалі канабіс впливає на мозок?
• 4. Короткострокові та довгострокові ефекти
• 4. a. Гострі порушення
• 4. b. Довгострокові наслідки
• 4. c. Зміни в структурі мозку
• 5. Занадто мало досліджень на людях
• 6. Висновок: чи варто хвилюватися?

Без сумнівів, марихуана безпосередньо впливає на наш мозок і змінює здатність вирішувати життєві легкі завдання на автопілоті. Пам’ятаєте перший раз, коли ви відчули кайф від канабісу? Пам’ятаєте, як знайомі вулиці вашого власного міста раптом перетворилися на лабіринт? Або той момент, коли ви раптом забуваєте, про що щойно розмовляли з друзями?

Не дивно, що наука поки що більше вивчала канабіс саме з точки зору зниження розумових здібностей, а не навпаки. Втім, ситуація починає змінюватися. Ми досі багато чого не знаємо про вплив марихуани на когнітивну функцію, але ті, хто не уявляє життя без цього рослинного препарата або використовує його в медичних цілях, нарешті можуть з полегшенням зітхнути… і зробити ще одну затяжку. Сподіваємося, це не наблизить вас ще на крок до старечого недоумства.

Зміна тенденції: нові дослідження свідчать, що марихуана може знижувати суб’єктивний когнітивний спад

На несподіванку для багатьох, нове дослідження показало, що вживання марихуани може бути пов’язане з нижчими шансами суб’єктивного когнітивного спаду (SCD), кидаючи виклик поширеним уявленням. У журналі Current Alzheimer Research було опубліковано дослідження, в якому рекреаційне вживання канабісу виявилося «значно» пов’язаним зі зниженим SCD, і користувачі зазначали менше розгубленості та втрат пам’яті порівняно з тими, хто не вживає.

Для цього дослідження опитали 4 744 дорослих віком від 45 років і старше щодо їхнього вживання марихуани за останні 12 місяців. Науковці можуть лише припускати, чому рекреаційне використання, здається, має захисний вплив на людський мозок.

Одне з можливих пояснень, як відзначають автори, полягає у тому, що вживання канабісу покращує якість сну та знижує рівень стресу – а обидва ці чинники є критично важливими для психічного здоров’я. Невідомо, чи враховували дослідники вік респондентів. Добре відомо, що використання канабісу поширеніше серед молодших вікових груп, і можна очікувати, що вони менш схильні до розгубленості чи втрат пам’яті у порівнянні зі старшими. Також можна припустити, що саме серед молодших респондентів більше охочих до рекреаційного вживання канабісу.

Також цікаво, що медичне вживання, навіть у поєднанні з рекреаційним, майже не було пов’язане зі зниженням когнітивного спаду. Можливе пояснення – старші та менш здорові люди, які змушені були вживати марихуану з медичних причин, частіше й мали когнітивні проблеми.

Окрім причин вживання канабісу – медичних чи немедичних – дослідження також розглядало частоту та спосіб споживання. Виявили, що частіше вживання, а також куріння у порівнянні з вейпінгом чи їстівними формами давали дуже слабке (назване статистично незначущим) зростання самозаявлених психічних проблем.

Марихуана на молодь – як горохом об стіну

Ті, хто цікавиться темою, не могли оминути однієї важливої особливості цього дослідження: воно охоплювало лише людей середнього та старшого віку. Чому це важливо? Бо все більше досліджень свідчать: справді має значення, у якому віці вперше знайомляться з канабісом.

Підлітки та молоді дорослі, особливо ті, у кого розвинулася залежність від канабісу, втрачають багато можливостей у житті: освіта, кар’єра, знайомства з новими людьми, подорожі у нові місця. Для старших людей, навпаки, вживання марихуани може дати новий погляд, дозволити по-новому подивитися на речі чи вирватися із замкнутого кола закорінених думок.

Існує ряд досліджень, що вказують: раннє знайомство з марихуаною призводить до різних дефіцитів пам’яті й когнітивної сфери в подальшому житті. Дослідження на щурах 2007 року виявило, що «вплив канабіноїдів на ранніх етапах розвитку мозку може призвести до незворотних, але тонких дисфункцій у потомства». Інше дослідження 2005 року продемонструвало, що пренатальне використання синтетичного канабіноїду, який зв’язується з тими ж рецепторами, що й THC, спричинило «дефіцит навчання та знижену емоційну реактивність у потомства». Ще серія експериментів на мавпах засвідчила, що «стійкі ефекти THC на когнітивні здібності особливо проявляються, коли вплив співпадає з розвитком та дозріванням відповідних нервових шляхів».

Якщо перейти від тваринних моделей до людей, звіт 2012 року зафіксував когнітивні проблеми у постійних користувачів канабісу, які почали активно вживати його ще в підлітковому віці. Навіть ті, хто пізніше кинув, не повністю відновили нейропсихологічні функції.

Проблема подібних досліджень у тому, що вони не можуть точно встановити, чи саме канабіс був причиною когнітивного спаду, чи, можливо, була інша прихована причина, що зумовила і когнітивний спад, і початок вживання марихуани. Наприклад, нижчий соціально-економічний статус у молодої людини може як спровокувати більш низький когнітивний розвиток, так і збільшити ймовірність зловживання марихуаною у молодому віці.

До речі: чому взагалі канабіс впливає на мозок?

Коли ви вживаєте марихуану, у ваш організм потрапляє хімічна сполука THC (дельта-9-тетрагідроканабінол). THC – головна психоактивна сполука марихуани, яка дає відчуття «кайфу». Вона працює шляхом імітації природних нейромедіаторів у вашому організмі – ендоканабіноїдів, які схожі за структурою.

Конкретно, THC взаємодіє з рецепторами CB1. Це маленькі білки на поверхні клітин, які приймають хімічні сигнали від різних стимулів і допомагають клітинам реагувати. Рецептори CB1 переважно розташовані у мозку та нервовій системі, а також у периферичних органах і тканинах.

CB1-рецептори є частиною ендоканабіноїдної системи (ЕКС) — складної системи клітинних сигналів, яку відкрили на початку 1990-х, коли науковці досліджували THC. Ендоканабіноїдна система відіграє роль у регулюванні багатьох функцій організму, таких як сон, настрій, апетит, пам’ять, розмноження та фертильність. Ваша ендоканабіноїдна система існує і працює навіть якщо ви взагалі не вживаєте канабіс.

Однак при взаємодії THC з ЕКС відбувається порушення її нормальної роботи, унаслідок чого з’являються різні ефекти: зміна сприйняття, настрій, проблеми з пам’яттю, а інколи навіть галюцинації. Саме ця взаємодія й зумовлює психоактивний ефект марихуани.

Короткострокові та довгострокові ефекти

Вивчаючи вплив марихуани на мозок, варто розрізняти гострі (які помітні лише під час кайфу), короткострокові (наприклад, зниження концентрації або мотивації у години чи дні після останнього вживання), і довгострокові ефекти – які можуть зберігатися навіть через роки після того, як ви припинили вживати канабіс.

Гострі порушення

Ніхто не заперечуватиме, що стан кайфу від марихуани впливає на здатність сприймати та запам’ятовувати інформацію чи ухвалювати рішення. Водночас очевидно, що регулярні користувачі з часом розвивають толерантність і певною мірою компенсують ці ефекти. Це питання особливо важливе для безпеки дорожнього руху: дослідники зазначають, що здатність безпечно керувати транспортом після вживання залежить від того, чи є людина випадковим чи постійним споживачем.

Одне дослідження австралійських науковців оцінювало когнітивні здібності пацієнтів з раком, які використовують канабіс для полегшення симптомів. Їм давали марихуану в лабораторних умовах і потім проводили тестування пізнавальної функції. Як і очікувалося, статистично значущих відмінностей у здатності до логічного мислення, запам’ятовування чи ухвалення рішень виявлено не було – ці пацієнти завдяки регулярному медичному вживанню марихуани пристосувалися до її впливу.

Австралійські дослідники також зазначили: у реальних життєвих ситуаціях гострі ефекти мають ще менше значення, адже більшість пацієнтів приймає свої ліки перед сном – коли потенційне когнітивне порушення вже не грає ролі.

Довгострокові наслідки

Існуючі наукові роботи демонструють стабільні відмінності у мисленні курців та некурців. Справжнім викликом є очистити дані від супутніх чинників, таких як вживання алкоголю чи інших речовин, або ж генетики та соціально-економічного статусу. Якщо ці фактори врахувати, результати залишаються здебільшого невизначеними.

В одному з досліджень відзначили зв’язок між гіршою вербальною пам’яттю та сумарним обсягом спожитого канабісу за життя, проте інших когнітивних функцій це не зачепило – різниць між колишніми і ніколи не курившими не було. Це дослідження охопило 5115 осіб віком від 18 до 30 на початку з подальшим спостереженням тривалістю 25 років.

Ще одне дослідження 2015 року не виявило відмінностей у рівні IQ між близнюками, якщо один із них уживав марихуану, а інший – ні. Тут генетика виявилася більш вагомою, аніж вплив марихуани.

У своєму огляді літератури Національний інститут з вивчення зловживань наркотиками підкреслює непевність даних і сподівається, що майбутні роботи дадуть чітку відповідь. Особливо вони покладають надії на масштабне лонгітюдне дослідження – Adolescent Brain Cognitive Development (ABCD), що стежитиме за американською молоддю від дитинства до дорослості, аби з’ясувати, як впливає вживання канабісу на їхній мозок, і чи відрізнятимуться вони від ровесників, які не курять.

Зміни в структурі мозку

Така ж відсутність однозначних доказів і в питанні, чи призводить вживання канабісу до фізичних змін у морфології мозку. Найбільший інтерес для науковців – поверхня кори мозку, де зосереджені всі «вищі» функції – мислення, ухвалення рішень, пам’ять.

Попередні дослідження знаходили певні відмінності у структурі мозку, але робота 2018 року не виявила цього. Дослідники порівнювали 141 користувача канабісу й 120 людей у групі контролю. Вони досліджували три характеристики поверхні мозкової кори:

• товщину кори,
• площу поверхні,
• та індекс звивистості,

і не виявили жодної різниці між тими, хто вживає, і тими, хто не вживає.

Можливо, згадане вище дослідження ABCD розставить усі крапки в цій темі.

Занадто мало досліджень на людях

Аналіз наявних наукових даних демонструє одну й ту ж тенденцію: безліч експериментів на тваринах та дуже мало повноцінних досліджень за участі людей. Ситуація, ймовірно, зміниться: дедалі більше людей знайомляться з канабісом, особливо серед пацієнтів. З одного боку, це може викликати стурбованість у медиків, бо вони передбачають можливі проблеми зі здоров’ям у майбутньому; з іншого, це – гарний шанс глибше дослідити вплив канабісу на мозок і, можливо, дати чітку відповідь на запитання: чи дійсно ми стаємо дурнішими від марихуани?

Висновок: чи варто хвилюватися?

Ми впевнені, що наші читачі дуже цінують свій інтелект і не хотіли б далі вживати марихуану, якби знали, що вона знижує їхні розумові здібності. Для них у нас є втіха: «чортів салат» не такий поганий, як його малювала пропаганда десятиліттями. Але чи завдає він якусь шкоду, навіть незначну? Ми просто не знаємо точно. І під «ми» мається на увазі сучасна наука.

Поки дослідники шукають остаточну відповідь, принаймні спробуйте помірковано підходити до споживання канабісу й не дозволяйте цьому перейти у проблему. Якщо ви молоді, й ще не знайомились із марихуаною – можливо, зачекайте, поки мозок повністю сформується, щоб уникнути можливих негативних наслідків або, можливо, отримати від неї користь у майбутньому.