Fem Forge: Створення Майбутнього Сорту

Створення ідентичних материнських клонів

Передусім материнська рослина повинна бути абсолютно здоровою, із насичено-зеленим листям; чим чистіша та здоровіша матір, тим швидше й надійніше укорінюються її живці. Наша мета — отримати щонайменше 10 фінальних материнських дерев кожного сорту. Очікуючи укорінення 90–95% клонів, ми все одно беремо з надлишком 30–40 живців на сорт, щоб мати запас — приблизно 20 клонів висаджуються на наступний етап відбору, гарантуючи, що збережені клони є справжніми йдентичними копіями одне одного.

Висока вологість, короткі цикли провітрювання

Перший тиждень ми підтримуємо вологість під куполом якомога вищою. Оскільки живці ще не мають коренів, вони вбирають вологу й мікроелементи через поверхню листя. Щодня ми витираємо старий конденсат із купола й обприскуємо клони розчином з низькою провідністю (близько 0,4 - 0,6 EC) та pH приблизно 5,7-6,0. Обприскуємо легко, але регулярно, щоб листя залишалося зволоженим, але не весь час мокрим — це допомагає запобігти гнилі та водночас підтримує листове живлення.

 Перші корінці

Близько 7–8 дня ми починаємо помічати появу перших корінців. Це сигнал для відкривання вентиляційних отворів на розсадниках і збільшення притоку свіжого повітря, щоб трохи знизити вологість під куполом і стимулювати активніше укорінення.

З цього моменту клони починають більш активно оплітати субстрат корінням і швидше висушувати губки, тому ми уважно слідкуємо і зволожуємо їх за потреби — стежачи, щоб субстрат ніколи повністю не пересох, але і не залишався надто вологим.

 Пересадка вкорінених клонів у кокос

Субстрат: 90% кокос, 10% гумус
Живлення: EC 1.0-1.2, pH 5.6-5.9

Самці: горщик 2 галони для збільшення об'єму коріння і потенціалу росту
Самки: горщик 1 галон для компактної форми й простого догляду

Як тільки чітко видно добре розвинену, яскраво-білу кореневу систему клонів, пересаджуємо їх якомога швидше. Мета — не втрачати часу й не дати їм стиснутися у початкових пробках: вся енергія повинна спрямовуватись на нарощення сильної кореневої системи у фінальних мішках.

Для пересадки робимо яму трохи більшу за розмір пробки, додаємо щіпку Azos + Mykos, потім легенько зволожуємо лунку нашим живильним розчином. Обережно поміщаємо клон у лунку, не пошкоджуючи коріння; якщо коріння довге — інколи даємо пробці легкий оберт, щоб корені закрутились по спіралі й не ламались. Одразу після пересадки деякі клони можуть трохи в’янути через стрес від зміни умов, але із досвіду майже всі вони відновлюються до наступного дня.

Сімнадцять днів потому

Через сімнадцять днів усі рослини виглядають міцно й показують гарний ріст. Майбутні матері лишаються в основному приміщенні, де застаються до кінця циклу, рівномірно розміщені для максимально ефективного використання простору й світла.

Самці

Майбутні самці перенесені у окрему кімнату, де їх обробляють STS та переводять у цвітіння раніше за матерів відповідно до нашого протоколу. На цій фото-хроніці видно, як майбутні батьки змінюються кожні 3–4 дні — від першого розтягування й формування структури до стадії препилкування, до появи видимих пилкових мішків.

Що відбувається із жіночими рослинами?

Жіночі рослини, майбутні приймачи пилку, сильно набрали вегетативної маси та тепер потребують формування. Ми зменшуємо листову масу й чистимо структуру для покращення руху повітря та запобігання застою між гілками, що дуже важливо перед подальшою згущеністю. Спочатку здається, ніби це «робота на годину», але досвід швидко показує, що щоб зробити все якісно і вчасно, треба значно більше — 3–4 години на кожен стіл.

Для вас це приблизно хвилинна прогулянка, але за цією короткою частиною відео стоїть кілька годин старанної ручної роботи. Насолодіться трансформацією.

Що відбувається з материнськими й батьківськими рослинами?

Поки матері чекають потрібних батьків на необхідній стадії розвитку, вони залишаються у стандартній вегетативній фазі. Цей період — час для регулярної роботи з формою: видалення листя, прищіпки, тренування, напрямлення кущів у сітку SCROG.

Мета — зберігати рівномірний розвиток матерів і сформувати потрібну структуру до наступного етапу.

Батьки ж проходять зовсім інший шлях. Вони ростуть під срібними обробками, які пригнічують жіночі ознаки. Перші явні чоловічі риси вже з’явилися, рослини почали нарощувати пилок у мішках.

Усе йде паралельно: матері структуруються, батьки готуються до формування пилку для наступного етапу.

Вихід на вікно для запилення

Дотримуючись графіку протягом циклу, ми дійшли синхронізації стадії цвітіння матерів із початком утворення пилку у батьків.

Матері вже добре увійшли у цвітіння, після розтяжки й потужного росту наростили густу зелену масу. Здоровий ріст — це саме те, що потрібно, але щільна структура може ускладнювати процес запилення.

Підготовка матерів до запилення

Тут настає ще один етап ретельної дефоліації: прибираємо зайву зелень та відкриваємо структуру рослини, відкриваючи кращий доступ до місць цвітіння.

І як бачимо — набагато краще.

Рослини тепер отримують більше світла, краще провітрюються, а найголовніше — рильця повністю відкриті й готові приймати пилок.

За відповідної підготовки матерів і початку виділення пилку батьками, все готово до етапу запилення та початку розвитку насіння.

Тиждень після запилення

Через тиждень після активної фази запилення уже видно перші явні ознаки успішного процесу.

Рильця починають темніти, отримуючи пилок, а процес формування насіння запускається всередині молодих коробочок.

На цьому етапі зміни ще досить непомітні, але вже важливі — це означає, що запилення відбулося, а матері почали спрямовувати енергію на розвиток насіння.

Фінальне достигання

На цьому етапі рослини входять у фазу фінального достигання.

Оскільки вся енергія йде на повний розвиток і визрівання насіння, процес триває набагато довше, ніж стандартний цикл цвітіння. Матері стають помітно виснаженішими, надломленими на фініші.

Проте навіть у останні дні рослини виглядають справді вражаюче.

Пожовтіння листя й загальний змучений вигляд — частина процесу. Головне зараз — дати насінню час повністю визріти й досягти фінальної стадії.

Кінець цього виробничого циклу. Але не історії

І ось цьому виробничому циклу настав кінець — але це аж ніяк не кінець історії.

Після збору врожаю, сушіння та дбайливого відокремлення насіння попереду ще довгий і ретельний шлях. Основна робота тепер — тестування отриманого насіння, оцінка отриманих фенотипів і відбір рослин, які найближче відповідають меті цього схрещування.

Далі — перевірка на стабільність, подальший відбір найсильніших проявів і селекція для посилення та вдосконалення генетики.

Розвиток цієї нової лінії лише починається.