• 1. Чому люди з ВІЛ вживають канабіс?
• 2. Переваги та основні механізми
• 2. a. Протизапальні властивості
• 2. b. Полегшення невропатичного болю
• 2. c. Зменшення нудоти
• 2. d. Стимуляція апетиту
• 2. e. Покращення настрою
• 2. f. Кращий сон
• 2. g. Придушення активності вірусу
• 3. Більше користі чи більше ризиків?
• 3. a. Нейрокогнітивна функція
• 3. b. Прихильність до терапії
• 4. Подальші переваги використання канабісу у ВІЛ-пацієнтів
• 4. a. Зниження вживання опіоїдів
• 4. b. Збільшення фізичної активності
• 5. Cbd: неінтоксикаційна легальна альтернатива
• 6. Майбутні дослідження
• 7. Висновок

Ми вже далеко відійшли від часів, коли діагноз ВІЛ звучав як смертний вирок. Сьогодні, завдяки появі АРТ – антиретровірусної терапії, люди з вірусом імунодефіциту людини можуть вести довге, продуктивне, щасливе і відносно здорове життя, оскільки наявні ліки допомагають тримати хворобу під контролем.

Однак перспективи не такі вже й райдужні для людей, які живуть з ВІЛ (або PLWH). Присутність вірусу в організмі, а також побічні ефекти ліків АРТ негативно впливають на якість життя. Саме тут канабіс може виявитися корисним, адже різні групи пацієнтів традиційно використовували цю рослину для боротьби з численними симптомами, які супроводжують ВІЛ. З іншого боку, використання канабісу при ВІЛ викликає занепокоєння у багатьох медиків, адже досі мало відомо про те, як конопля впливає на здоров’я інфікованих ВІЛ-людей, які можуть бути її довгострокові наслідки та як вона взаємодіє з противірусними терапіями.

У цій статті ми поглянемо на результати досліджень, доступних на цей момент. Сподіваємося, це допоможе зробити практичні висновки щодо переваг і ризиків споживання канабісу людьми з ВІЛ.

Чому люди з ВІЛ вживають канабіс?

Як і при багатьох серйозних хворобах, таких як рак або розсіяний склероз, пацієнти з ВІЛ використовують канабіс для полегшення різних симптомів, які приносять страждання, і також сподіваються, що щось, що так добре покращує самопочуття, може допомогти й у боротьбі з основною проблемою. Чим більше ми досліджуємо цю неймовірну рослину, тим більше впевнені, що так і є — й використання канабісу може мати переваги далеко за межами просто зняття симптомів.

Як би там не було, історично пацієнти з ВІЛ і СНІДом були серед перших, хто використовував медичну марихуану, і досі споживають її частіше, ніж загальне населення. Багато хто чув власні історії людей з ВІЛ, які інтегрували канабіс у своє життя; декому такі пацієнти знайомі особисто. Наукові дослідження підтверджують: використання коноплі поширене в групах ВІЛ-позитивних.

Одне дослідження вивчало пацієнтів ВІЛ великої клініки і виявило, що до третини з них повідомили про використання канабісу для контролю симптомів. Найпоширеніші переваги були такими:

Втім, значна меншість опитаних (47%) відзначили, що вживання марихуани негативно вплинуло на їхню пам’ять.

Інше дослідження оцінило частку ВІЛ/СНІД-пацієнтів, які вживали марихуану протягом останнього місяця – цей показник досягав 23%. Найчастіше відзначені переваги:

• Зменшення тривоги та/або депресії (57%)
• Покращення апетиту (53%)
• Підвищена насолода (33%)
• Полегшення болю (28%)

Переваги та основні механізми

Деякі переваги вживання коноплі, які називають ВІЛ-пацієнти, настільки поширені й відомі десятиліттями, що їх існування майже не викликає сумнівів. Більше того, тепер дослідники почали вивчати механізми дії канабісу та навіть вже знайшли деякі з них. Розглянемо їх детальніше.

Протизапальні властивості

Здатність канабіноїдів знижувати запалення добре документована, а саме запалення відіграє ключову роль у багатьох захворюваннях, у тому числі при ВІЛ. На жаль, у пацієнтів із ВІЛ часто розвиваються супутні недуги — серцево-судинні захворювання, діабет, пухлини, — і в усіх них системне запалення має вагоме значення. Дві головні складові канабісу — THC і CBD — давно вивчаються як потенційні імуномодулятори, хоча переважно на культурах клітин і тваринних моделях, а дані щодо впливу на людей ще бракує.

Одне дослідження виявило, що активація рецептора CB₂ може зменшити поширення ВІЛ в організмі. CB₂-рецепторів особливо багато у кишечнику, і саме на них спрямовані як CBD, так і THC. В експерименті з піддослідними мавпами, інфікованими вірусом, подібним до ВІЛ, введення THC зменшувало важкість хвороби і покращувало стан кишечника.

У людей з ВІЛ вживання канабісу пов’язували зі зниженням рівня деяких клітин та білків, що асоціюються з прогресуванням хвороби й супутніми ускладненнями.

З усіх канабіноїдів науковці особливо полюбляють вивчати CBD (канабідіол), оскільки він не викликає сп’яніння, однак демонструє багатообіцяючий терапевтичний потенціал. Доведено, що ця речовина зменшує запалення в мозкових клітинах, уражених ВІЛ. Вірус спричиняє нейрозапалення, що запускає «ефект доміно» — активує заражені клітини мозку, ті розмножуються й передають вірус назад в організм. CBD зупиняє цей процес, знижуючи запалення та зберігаючи клітини неактивними.

В іншому дослідженні на людських клітинах з ВІЛ також отримано протизапальний ефект CBD. Механізм — зниження утворення цитокінів і хемокінів, що підсилюють запалення. Для тих, кому цікаві деталі: CBD також пригнічував активність білка каспази 1 і гена NLRP3 — обидва важливі для запальної реакції. Додатково CBD значно зменшував наявність ВІЛ всередині клітин.

Полегшення невропатичного болю

Невропатичний біль — відчуття «поколювань», особливо в руках і ногах — дуже поширений симптом при ВІЛ. Він може бути спричинений самим вірусом або ліками, які призначаються для боротьби з ним. Такий біль суттєво впливає на якість життя пацієнтів, тому ефективний засіб вкрай потрібен.

Є як досліди на тваринах, так і клінічні дослідження, які вказують на здатність канабісу та його компонентів боротися з невропатичним болем. В одному експерименті на щурах вивчали здатність CBD полегшувати біль та водночас зменшувати запалення. Дослідження показало, що введення гризунам CBD знижувало вироблення про-запальних речовин, а значить і рівень невропатичного болю.

Інше дослідження визначило фактичну мішень канабіноїдів під час реалізації знеболювального ефекту. Зазвичай канабіноїди діють на рецептори CB₁ і CB₂, але у цих експериментах, з’ясувалось, що здатність до усунення невропатичного болю пов’язана з активацією α3 гліцинових рецепторів.

Перейдемо до клінічних досліджень на людях. В одному з них було виявлено, що у пацієнтів з ВІЛ та невропатичним болем після вживання канабісу болю за день зменшувалося на 34% проти 17% серед тих, хто отримував плацебо (дослідження). В іншому у групі, що використовувала канабіс, спостерігалося 52% зниження болю, спричиненого сенсорною невропатією при ВІЛ, тоді як у групі плацебо — лише 24%. Ці результати і численні історії пацієнтів вказують, що канабіс — перспективна опція для хворих на ВІЛ із невропатичним болем.

Зменшення нудоти

Канабіс здавна використовують проти нудоти й блювання, а в сучасності першими такими пацієнтами були хворі після хіміотерапії чи ті, хто страждав на нудоту з інших причин. При ВІЛ нудота й блювання — поширений побічний ефект деяких противірусних препаратів, особливо протеазних інгібіторів, тому протиблювальний ефект канабісу може бути дуже цінним.

На жаль, протиблювальна дія спеціально не вивчалась на ВІЛ-пацієнтах, однак часом спостерігалася у рамках інших досліджень. Так, одне з них, присвячене дронабінолу (синтетичний аналог THC), засвідчило зменшення нудоти у хворих на СНІД. Вчені припускають, що канабіс може бути гарною альтернативою для пацієнтів, нечутливих до класичних протиблювальних препаратів.

Однак медичним споживачам слід бути обережними, оскільки існує ризик розвитку синдрому канабіноїдної гіперемези (CHS) — дуже рідкісної, але стійкої реакції на канабіс, яка проявляється блюванням після його використання. Зазвичай синдром виникає у нечисленних завзятих курців, але деяким медичним пацієнтам доводиться вживати великі дози коноплі постійно, тож вони у групі ризику.

Стимуляція апетиту

Ще одна відома позитивна властивість канабісу, що ніби створена для людей із ВІЛ, — це здатність стимулювати апетит. Відсутність апетиту та втрата ваги — серйозні проблеми, які можуть призвести до синдрому виснаження при СНІДі. Це стан, коли людина втрачає понад 10% маси тіла та має діарею чи гарячку понад 30 днів.

Стандартне лікування передбачає використання препаратів для підвищення апетиту, найчастіше — мегестрола ацетату (Megace). З «канабісоподібних» речовин у цьому контексті досліджений лише дронабінол (Marinol), про який ми вже згадували. Цей синтетичний варіант THC дійсно покращував апетит у ВІЛ-інфікованих, допомагав підтримувати стабільну вагу.

Хоча дронабінол приймають перорально, дехто віддає перевагу натуральному канабісу — він просто палить необхідну кількість для зняття симптомів і, як приємний побічний ефект, отримує кращий апетит. Це спонукало дослідження безпеки такого підходу. Невелике дослідження 2000 року встановило, що у ВІЛ-пацієнтів, які палили марихуану 21 день, вірусне навантаження не зростало за цей час. Автор зробив висновок, що медичну марихуану можна успішно комбінувати з іншими ліками для лікування виснаження.

Покращення настрою

Хоч властивість марихуани покращувати настрій підходить не всім (дехто, навпаки, не любить такі ефекти), для більшості це може бути гарний варіант не лише при ВІЛ, а й при будь-якій хронічній недузі.

У тих, хто дійшов стадії СНІДу, часто спостерігаються горе, тривожність і депресія. Деякі з цих людей також повідомляють про покращення настрою при використанні канабісу для контролю фізичних симптомів. Недавнє дослідження Marinol показало, що для пацієнтів зі СНІДом і раком ейфорія є бажаним побічним ефектом.

Кращий сон

Вплив канабісу на сон — суперечливий. Без сумніву, багато сортів коноплі добре заспокоюють і допомагають заснути, але виникає питання про якість сну у довгостроковій перспективі. Дійсно, одним із частих симптомів у тих, хто кидає марихуану, є поганий сон чи навіть безсоння. Але хороший нічний відпочинок, навіть якщо подекуди він шкідливий у перспективі, має велике значення для людей із тяжкими станами, як-от ВІЛ. Тому багато ВІЛ-пацієнтів повідомляють про використання канабісу для поліпшення сну.

Велике опитування засвідчило, що респонденти, які вживали канабіс для сну, прокидались більш відпочилими і продуктивно почувалися зранку, порівняно з тими, хто використовував класичні снодійні чи не приймав нічого. Вони також рідше зазначали головний біль і нудоту. Водночас, у порівнянні з іншими снодійними засобами, часто на ранок почувалися сонливішими, тривожнішими чи дратівливішими.

Інше дослідження, присвячене ВІЛ-пацієнтам із безсонням і розладами сну, показало, що 71% відчули поліпшення якості сну після використання медичного канабісу. Додатково, 39% зменшили або взагалі відмовились від рецептурних снодійних. Тільки 21% повідомили про побічні ефекти, і ті не були достатньо сильними, щоб припинити прийом коноплі.

Придушення активності вірусу

У багатьох напрямках досліджень марихуани типовий шлях такий: спершу вивчається її здатність знімати симптоми, а потім виявляється, що вона несподівано може впливати й на суть проблеми. Для ВІЛ головне питання: чи може канабіс стримувати активність самого вірусу.

Одне дослідження людей на антиретровірусній терапії показало: у тих, хто додатково вживав канабіс, спостерігався швидший розпад ДНК ВІЛ. Цей розпад означає зменшення вірусного генетичного матеріалу в тілі людини, що є ключовим показником ефективності АРТ.

Інше дослідження вивчало потужне споживання канабісу у ВІЛ-пацієнтів на АРТ. Було виявлено зниження кількості активованих і запальних імунних клітин, тож ймовірно канабіс допомагає зменшити системне запалення й імунну активацію в період терапії.

Більше користі чи більше ризиків?

Деякі ефекти коноплі при ВІЛ описані вище з огляду на потенційну користь, інші ж породжують занепокоєння. Але навіть тут є несподіванки — і замість ризику або шкоди споживачі коноплі з ВІЛ можуть отримати полегшення.

Нейрокогнітивна функція

Важливим питанням для людей із ВІЛ є погіршення мозкових функцій, особливо з віком. Відомо, що вірус пошкоджує нервову систему та спричиняє запалення, і з підвищенням тривалості життя ці наслідки посилюються.

Очевидно, що під впливом марихуани когнітивна функція гальмується, особливо увага та пам’ять. У завзятих курців знижена когнітивна продуктивність спостерігається навіть між прийомами. Деякі дослідження вказують, що ранній початок вживання марихуани, особливо в підлітковому віці, може навіть знизити IQ.

Можна було б припустити, що у ВІЛ-інфікованих картина ще гірша, але дослідження показують інакше. Одне з них вивчало зв'язок між коноплею та когнітивними порушеннями серед людей із ВІЛ і з’ясувало, що канабіс має навіть нейропротекторний ефект. Дослідники натякнули, що причина — у протизапальних властивостях канабісу, які й покращують роботу мозку.

Інше дослідження 2021 року на пацієнтах із ВІЛ, котрі сильно вживали канабіс, виявило кращі результати під час тестів на швидкість мислення, зорову пам’ять і координацію у тих, хто мав в анамнезі розлади вживання канабісу, ніж у тих, хто не вживав.

Тож, як і у випадку зі старшими користувачами, у мозку ВІЛ-позитивних марихуана швидше приносить користь — незалежно від того, застосовується з лікувальною чи рекреаційною метою. Однак ці ефекти ще не до кінця з’ясовані, й потрібно більше досліджень ризиків і переваг коноплі для цієї групи людей.

Прихильність до терапії

Ще одне важливе питання – чи впливає вживання канабісу на дотримання режиму прийому АРТ-препаратів. Одне з досліджень підсилило це занепокоєння: воно показало, що старші пацієнти, які використовували канабіс, гірше дотримувалися терапії, ніж ті, хто не вживав.

Однак дані суперечливі. Інше дослідження 2017 року встановило, що навіть інтенсивне вживання марихуани саме по собі не впливало на ризик зриву терапії, якщо його не поєднували із зловживанням алкоголем. Ще одне дослідження 2005 року показало: ВІЛ-пацієнти, які курили марихуану для боротьби з нудотою, краще дотримувалися АРТ. А ті, хто використовував її для інших цілей або просто у рекреаційних цілях — гірше.

Загалом зв’язок тут дуже складний і залежить від низки факторів, тому потрібні ще дослідження. У будь-якому разі ВІЛ-інфікованим варто пам’ятати про важливість дотримання призначеної антивірусної терапії: саме вона визначає тривалий перебіг хвороби.

Подальші переваги використання канабісу у ВІЛ-пацієнтів

Про взаємодію канабісу, симптомів ВІЛ і самого вірусу ми досі знаємо не все, але дані досліджень натякають: переваг ще більше, ніж вже перелічено. Ось декілька прикладів:

Зниження вживання опіоїдів

Медична марихуана не раз показувала себе як безпечнішу альтернативу опіоїдним анальгетикам. Це підтвердила публікація у січні 2018 року: коли ВІЛ-інфіковані з хронічним болем використовували канабіс, вони рідше приймали опіоїдні ліки, які мають вищий ризик залежності або смертельного передозування.

Збільшення фізичної активності

Фізичні вправи корисні для всіх, зокрема для тих, хто має хронічні захворювання. Будь-який спосіб заохочення регулярної активності — вартий уваги. У дослідженні 2023 року вивчали зв’язок між вживанням речовин і рівнем фізичної активності у людей з ВІЛ, хронічним болем і депресією. Було встановлено, що користувачі канабісу повідомляли про більш інтенсивні вправи у порівнянні з тими, хто не використовував — ймовірно завдяки полегшенню болю. Так, заохочуючи фізичну активність, канабіс може покращувати загальне здоров’я й якість життя ВІЛ-пацієнтів.

CBD: неінтоксикаційна легальна альтернатива

Напевне ви помітили, що у згаданих вище дослідженнях CBD (канабідіол) вивчався частіше за інші сполуки канабісу. Причина — його не-психоактивна дія й тому підвищений науковий інтерес. Ще одна перевага CBD над THC чи рослинною сировиною в цілому — його легальний статус у багатьох країнах. Завдяки цьому ВІЛ-пацієнти, яким не подобається відчуття сп’яніння, які не хочуть мати проблем із законом або мають упередження проти канабісу, часто обирають саме CBD — у вигляді гумі, оливи чи крему.

CBD може дати м’яке знеболення, зменшити нудоту і рівень запалення, однак не впливає безпосередньо на саму ВІЛ-інфекцію. Потрібно також врахувати: хоч CBD є легальним, не-психоактивним і практично без серйозних побічних ефектів, ще жоден препарат на основі CBD не затверджений FDA для лікування ВІЛ/СНІДу, а його взаємодія з АРТ-ліками мало досліджена.

Рекомендуємо тим, хто живе з ВІЛ і хоче спробувати канабідіол, починати з невеликих доз і поступово їх підвищувати у разі потреби.

Майбутні дослідження

У часи заборони марихуану здебільшого вивчали як джерело шкоди і можливих ризиків для суспільства. Лише у останні десятиліття увага дослідників переключилась на потенційно лікувальні властивості цієї рослини. Нині дослідження медичних можливостей канабісу тривають, і ВІЛ — не виняток.

Один із майбутніх проектів присвятять серцево-судинному здоров’ю ВІЛ-позитивних, які використовують канабіс. Кардіологи дослідять вміст THC і CBD у крові та сечі учасників і порівняють ці дані з показниками структури й роботи серця за допомогою МРТ. Головний предмет дослідження — роль запалення як фактору серцево-судинного ризику.

Ще одне дослідження, що стартує в Університеті Флориди, простежить 400 ВІЛ-позитивних пацієнтів, які використовують медичну марихуану, впродовж 5 років: кількість, частоту, вміст канабіноїдів у їх лікуванні та взаємозв’язок із успіхом контролю симптомів, а також вплив на пам’ять, мислення і планування.

Тим часом дослідницька група з Університету Міссісіпі отримала грант на вивчення протизапальних і знеболювальних властивостей коноплі для ВІЛ-інфікованих. Мета — визначити конкретні канабіноїди, що дають ефект, не викликаючи залежності.

Висновок

З огляду на нинішні знання, канабіс давно проявив себе як перспективний засіб для людей, які живуть із ВІЛ. Його потенційна користь виходить далеко за межі контролю таких симптомів як запалення, біль, відсутність апетиту чи сну, тривога і депресія. Отримані дані натякають і на інші спектри впливу: підвищення якості життя пацієнтів, зниження залежності від потенційно небезпечних препаратів і навіть згладжування шкідливих наслідків самого вірусу.

Пацієнтам, які живуть у країнах, де медична марихуана легальна та доступна, варто розглянути її як один із варіантів терапії й проконсультуватися з лікарем. Попри всі можливі ризики — особливо тривалі, — залишається надія, що подальші дослідження принесуть ще більше ясності щодо зв’язку канабісу й ВІЛ.