Коффішоп vs Диспансерія: У чому різниця?

• 1. Коффішоп проти Диспансерії
• 2. Що таке коффішоп?
• 2. a. Коффішоп — це не coffee shop
• 3. Що таке диспансерія?
• 4. Некомерційні канабіс-організації
• 5. Порівняння коффішопів, диспансерій та некомерційних канабіс-організацій
• 6. Висновки

Якщо ти живеш там, де канабіс ще не легалізований для рекреаційного використання (сумно), то, ймовірно, твої очі загоряються при згадці таких місць, як Амстердам чи Барселона — справжні гарячі точки марихуани, куди щороку їдуть люди за справжнім стоунерським досвідом. 

Чуємо дивовижні історії від друзів про той чи інший коффішоп і те, як хтось непритомнів після затяжки з найпотужніших strain'ів, які вони коли-небудь пробували. А потім спогади переходять до відвідин диспансерії — і так далі, і так далі. 

І ось ми, сміючись разом із ними, уявляємо все в голові, але плутаємось, коли чуємо «диспансерія» чи «коффішоп». У наших думках це виглядає майже однаково, чи не так? Але насправді, канабісові коффішопи та диспансерії це зовсім не одне й те саме. Дозволь пояснити, чим вони відрізняються.

1. Коффішоп проти Диспансерії

Говорячи про коффішопи та диспансерії, не можна не згадати про певні подібності. По-перше, обидва пов'язані з марихуаною, по-друге, там її можна купити. Ще одна спільна риса — тобі майже завжди зустрінуться туристи навколо цих точок, і на цьому схожість, мабуть, завершується.

І якщо коффішопи й диспансерії — це не одне й те саме, то як же відрізнити їх? Давай розберемося, що вони з себе представляють, і зрозуміємо, яке з цих місць тобі потрібно або куди ти потрапив.

2. Що таке коффішоп?

Коффішопи з’явилися ще пів століття тому, у 70-х, у Голландії. Це сталося після того, як уряд Нідерландів зрозумів, що країна без наркотиків — утопія, і люди все одно вживатимуть речовини незалежно від закону. 

Якщо твої друзі купували марихуану під час подорожі до Нідерландів, то майже гарантовано це був саме коффішоп, яких там надзвичайно багато. 

Коффішопи сильно відрізняються за зовнішнім виглядом, але зазвичай на фасаді є листя канабісу, щоб їх можна було легко розпізнати. В Амстердамі більшість коффішопів знаходиться неподалік від Кварталу червоних ліхтарів. Зазвичай їх вирізняють зелені і білі літери. 

Однак ці заклади орієнтовані в першу чергу на туристів, що означає туристичні ціни, а тобто – завищені тарифи. Але все ж таки можна знайти приховані коффішопи на околицях міста з більш демократичними цінами.

Порада!

Запитай у місцевих, де знайти коффішопи з кращими цінами та якісною марихуаною.

Чи продають у коффішопах тільки марихуану? Звичайно, ні! У більшості коффішопів є справді широкий асортимент шишок, екстрактів, їстівних продуктів, а іноді навіть косметика, насіння та інше стоунерське приладдя. Деякі коффішопи працюють і як кав’ярні!

Та все ж не все так безхмарно у цьому стоунерському райському куточку. Держава змушена наводити певний порядок, тому є обмеження щодо діяльності коффішопів. Ось головні з них:

• Одна особа може купити до 5 грамів марихуани 2 рази на добу; 
• Особи до 18 років не допускаються до закладу;
• Продаж сигарет чи алкоголю в закладі заборонений. 

Типовий стоунер підтвердить: 10 грамів на добу цілком достатньо. 

Зверни увагу, що коффішопи в Голландії перебувають у своєрідній сірій зоні: дозволено купувати і вживати всередині, але приносити свою марихуану та виносити її не можна.

Коффішоп — це не coffee shop

Якщо ти шукаєш просто капучіно або еспресо — добре придивись до пробілу між словами «coffee» і «shop», це принципово важливо. 

Звичайна coffee shop — це звичайна кав’ярня, і канабіс там навряд чи знайдеш. Але подекуди в Голландії трапляються кафе-бари, де можна посидіти, замовити каву чи щось поїсти, а заодно взяти смаколики чи шишки для свого джойнта прямо там. 

3. Що таке диспансерія?

Диспансерії виникли в американській культурі як відповідь на легалізацію рослини в багатьох штатах США. Це також магазини з марихуаною, але зі своїми правилами й регламентами, відмінними від голландських коффішопів. 

По суті, диспансерія дуже нагадує аптеку. Покупці заходять у приміщення і зустрічають так званого бадтендера (budtender) — експерта з канабісу, який допоможе підібрати бажане за смаком. 

Головна різниця з коффішопами: споживання у приміщенні диспансерії заборонене, тоді як у коффішопах це дозволено. Причина — у деяких штатах США споживання канабісу у громадських місцях або відкритих просторах досі незаконне. 

Щоправда, у Сан-Франциско декілька диспансерій обладнані спеціальними зонами — так званими Dab Bars чи Lounge-зонами, де можна палити або випаровувати канабіс. Вони відокремлені від основного простору.

Як і коффішопи, диспансерії мають гарний вибір шишок — у різній якості та цінової категорії. Ти знайдеш диспансерії для медичного канабісу і ті, які працюють для рекреаційних цілей. 

Хоча диспансерії спочатку з’явилися у США, нині вони існують і в Канаді, оскільки там легалізовано як медичне, так і рекреаційне використання марихуани. 

Щодо регуляторних моментів: у США диспансерії контролюються місцевою владою, яка визначає допустимі норми для купівлі канабісу та продукції з нього. Як і у коффішопах, легально купувати можна лише повнолітнім відвідувачам.

Для медичного канабісу обов'язково мати призначення лікаря або бути зареєстрованим пацієнтом.

У більшості диспансерій можна знайти шишки, різні екстракти (тінктури, олії), їстівні продукти й картриджі для вейпу. Деякі пропонують навіть клоуни та живі рослини. Кількість канабісу для покупки в диспансерії залежить від законів певного штату. 

4. Некомерційні канабіс-організації

Є ще одна категорія організацій — некомерційні, що також займаються розповсюдженням марихуани: це колективи і канабіс-клуби.  

Колективи та клуби складаються з людей, які разом створюють спільноту для розподілу канабісу. Як це працює? По-перше, потрібно бути членом клубу. У більшості випадків долучитися можна лише за рекомендацією від вже діючого учасника. 

Деякі клуби беруть щомісячний внесок із учасників: він дає право купувати шишки та відпочивати в лаунж-зонах. Проте існують ліміти на продаж — зазвичай до 3 грамів на день, щоб запобігти перепродажу. 

Такі некомерційні організації дуже популярні у Іспанії та Уругваї. 

5. Порівняння коффішопів, диспансерій та некомерційних канабіс-організацій

Тепер, коли ми знаємо все про коффішопи, диспансерії та некомерційні канабіс-колективи, порівняймо їх у таблиці. 

Ці особливості, як ми відзначали, можуть трохи відрізнятися в різних країнах.

6. Висновки

Основна різниця між цими закладами — зовсім не в упертості людей, а швидше в упертості влади, якщо вже чесно. 

Можна сказати впевнено: якби канабіс був повністю легальним у всьому світі і на нього не зважали ті, хто мало розбирається у темі, життя справжнього стоунера було б набагато комфортнішим — включаючи частину про придбання марихуани.

Хіба не краще було б, якби кожна країна нарешті легалізувала цю індустрію? Було б очевидно, що це принесе хороший дохід. Треба тільки дочекатися, поки великі дяді передумають.