Чи легко вирощувати автоцвітучі рослини?

• 1. Чим автоцвітучі відрізняються від інших?
• 2. Чи легко вирощувати автоцвітучі?
• 3. Висновки

Автоцвітучі вперше з'явилися на арені після відкриття виду Ruderalis у Росії. Це сталося приблизно у 1940-х роках, і з того часу було випущено багато різних сортів. Першим автоцвітучим сортом, що здобув популярність, був “Lowryder”, який викликав справжній ажіотаж серед гроверів.

Однак оскільки цей сорт мав низький рівень THC та давав мінімальні врожаї, вважалося, що автоцвітучі гірші за фотоперіодні рослини, які визнані всіма. Проте, на щастя, все змінилося. Автоцвітучі не лише мають високий рівень THC, але й врожайність не поступається фотоперіодним рослинам. Якщо ви тільки починаєте вирощувати автоцвітучі, напевно задавалися питанням: чи легко їх вирощувати? Це логічне питання, враховуючи всі міфи навколо автоцвітучих, але після прочитання цієї статті ви зможете впевнено виростити кілька різних сортів.

Автоцвіти відразу стали популярними завдяки дуже швидкому циклу зростання. Ця риса приваблює безліч людей, які займаються вирощуванням канабісу: від комерційних гроверів, що прагнуть швидких прибутків, до тих, хто хоче провести операцію максимально швидко й непомітно. Завдяки сучасним досягненням автоцвіти, попри свої компактні розміри та скромний вигляд, здатні давати врожаї та фітонутрієнтний профіль не гірший за фотоперіодні рослини. Однак у автоцвітучих є ще одна властивість, що вирізняє їх серед інших — вони відомі своєю простотою у вирощуванні від насінини до збирання врожаю.

Існує чимало причин, чому це так: від швидкості росту й стійкості до несприятливих погодних умов. Замість постійного контролю та маніпуляцій із високими фотоперіодними сативами, багато гроверів обирають автоцвітучі саме через “легкий” підхід — вони пробачають помилки початківців. Немає потреби ставитися до них як до екзотики, що потребує особливої опіки. Автоцвітучі вирощують так само, як будь-яку городню рослину у вашому саду: достатньо забезпечити водою, світлом і живленням — і вони все зроблять самі. Тож давайте розберемося, чому вирощувати автоцвітучі так просто.

1. Чим автоцвітучі відрізняються від інших?

Автоцвітучі різняться з фотоперіодними рослинами за багатьма аспектами. Фотоперіодні рослини залежать від світла для початку цвітіння, а автоцвітучі — ні. Якщо фотоперіодна рослина зростає на вулиці, вона орієнтується на сигнали зміни сезонів: взимку тривалість темряви збільшується, і такі рослини починають цвісти саме через це. Для індор-гроверів усе просто — можна легко маніпулювати світловими/темними періодами за допомогою ламп. Наприклад, фотоперіодні сорти в приміщенні починають зі стадії вегетації, яка триває щонайменше 8–10 тижнів.

У цей період рослинам потрібно 18 годин світла та 6 годин темряви (світловий цикл), щоб добре розвиватися. Деякі обирають схему 16 годин світла і 8 — темряви, і рослина росте нормально, але тривалість освітлення завжди має бути більшою за період темряви під час вегетації. Поки рослина отримує більше світла, вона залишається у вегетативній фазі. Також дуже важливо забезпечити безперервне освітлення, щоби рослини максимально розкрили свій потенціал і не “збивалися з пантелику”. Ось чому більшість гроверів бояться відключення світла при вирощуванні фотоперіодних сортів. Після досягнення бажаного розміру гровери перемикають рослину на цвітіння, знову обманюючи її.

У фазі цвітіння рослину потрібно освітлювати не менше ніж 12 годин, решту часу має бути повна темрява. Рослина починає формувати суцвіття. Цвітіння триватиме, доки рослина отримує достатньо темряви. Коли з'являється декілька “шишок”, гровер збирає врожай. Як бачимо, фотоперіодні рослини потребують сезонних змін для завершення повного циклу. Світловий режим критично важливий для якісного росту та збору хорошого врожаю.

На відміну від них, автоцвітучі не залежать від сезонів. Їхній “автоматичний” життєвий цикл передбачає вегетацію лише 1–4 тижні, після чого рослина починає цвісти без втручання людини. Не потрібно нічого змінювати: рослина буде цвісти незалежно від зміни сезонів. Ця властивість — наслідок генетичних адаптацій: ruderalis виник у північних регіонах з коротким літом, де фотоперіодні не встигали завершити цикл, тому вони майже не виживали.

І от коли канабіс поширився в такі місця, рослини з довгим циклом просто зникли, а генотипи, здатні заквітнути у таких умовах, вижили і далі розмножувались. Згодом з’явилися рослини, які починають цвісти із віком, а не через зовнішні світлові сигнали. Саме цим мутаціям ми завдячуємо сучасним автоцвітучим сортам. 

Ще одна приголомшлива властивість автоцвіту — неймовірна швидкість зростання (супершвидко). Вище вже згадувалося, фотоперіодним потрібно щонайменше 10 тижнів тільки на вегетацію. Дехто навіть подовжує цю фазу до 12 тижнів у разі невдач. Але автоцвіти ростуть дуже швидко, і вам залишається лише вчасно підживлювати.

Ці якості й роблять автоцвітучі генетики популярними серед різних гроверів: комерційних — через швидкий обіг; домашніх і “партизанських” — через швидкість, а отже — непомітність. Можливість пройти шлях від насінини до врожаю за кілька тижнів дозволяє швидко отримувати запаси. Сучасні автоцвітучі сорти також стійкі до багатьох хвороб, включаючи плісняву, і ростуть міцними без додаткової допомоги.

Чим відрізняються автоцвіти:

• Вони не залежать від світлового режиму для початку цвітіння
• Розвиваються швидко й завершують життєвий цикл значно швидше за фотоперіодні.

Тепер, коли ви знаєте ключові особливості, повернемося до головного питання.

2. Чи легко вирощувати автоцвітучі?

Автоцвітучі, без сумніву, легко вирощувати. Ось чому.

Швидкий збір врожаю

Ніхто не хоче чекати місяцями на врожай “шишок”. Зазвичай гровлять вдома саме через бажання отримати результат максимально швидко. Життєвий цикл автоцвітучої дуже простий: після проростання насіння потрібно 1–2 тижні для адаптації на стадії сіянця. Вже на третьому тижні можна спостерігати вибуховий ріст.

До фази цвітіння автоцвіти входять за 1–4 тижні, швидше, ніж фотоперіодні рослини. Після цього ще 6 тижнів — і цикл завершено. Деякі автоцвіти можна зібрати всього за 8–9 тижнів (за умови внесення добрив для цвітіння на 4^му тижні), але краще робити це лише з 6^го тижня, щоб рослина встигла набрати масу та дати максимальний врожай. Тож всього за 10 тижнів ви отримаєте соковиті та чудові “шишки” на автоцвіті.

Без заморочок зі світловим режимом

Маніпулювати світлом і темрявою при вирощуванні фотоперіодних — справжній клопіт, особливо для тих, у кого інші справи. Можна поставити таймер, але якщо його нема? Треба пам'ятати нарощувати 18 годин світла на вегетації та 12 у цвітінні. Пропустили — і вже результат не той. А ще потрібна повна темрява й безперервне світло, тому будь-які світлові “протікання” в наметі можуть зіпсувати рослину, змусивши її стати гермафродитом (або “герміком” у мовленні гроверів).

Гермік замість доброї “шишки” почне витрачати енергію на виробництво насіння. А наша мета — отримати “сенсімілью”, тобто шишки без насіння, тому регулярний світловий режим — це маст-хев.

Нескладно здогадатися: треба уважно контролювати намети для вирощування — світло туди не має потрапляти. Якщо живете в місцевості з регулярними відключеннями світла, все стає складніше. Для автоцвіту це майже не важливо: більшість гроверів облаштовують свої приміщення без зайвого клопоту про світлові “протікання”, і навіть іноді з перебоями — автоцвіти ростуть і квітнуть нормально.

Економія коштів

Як і всі рослини, автоцвітучий канабіс вимагає уваги до води й підживлення. Але через надзвичайно швидкий життєвий цикл потрібно набагато менше добрив. Для тих, хто використовує мінеральні добрива, однієї пляшки вистачає на декілька циклів. Органісти, що підживлюють компостом або мульчею, теж витрачають зовсім мало — все робиться за рахунок родючого ґрунту, а оскільки автоцвіти проводять у ньому всього кілька тижнів, додаткового нічого не треба. 

Автоцвіти допоможуть зекономити кошти: лампи вмикаються всього на 14–16 годин, тож заощадите на енергії. Ще й збираєте врожай всього за 10 тижнів (у той час як фотоперіодним на повний цикл потрібно мінімум 5 місяців!), тож і на добривах економія солідна.

Автоцвіти потребують менше добрив, адже вони компактні. Якщо дати їм хоча б 12–16 годин світла на день, результат гарантовано. Багато хто думає, що автоцвіти мало врожайні, але задумайтесь: з однієї рослини можна отримати 300–400 г “шишок” з квадратного метра, а з фотоперіодних — близько 500–600 г. Зважаючи, що можна виростити два цикли автоцвітів за час одного фотоперіодного, по факту врожайність виходить однакова.

Маленькі та ідеальні для таємного гровінгу

У багатьох країнах канабіс усе ще поза законом, тож гровити вдома потрібно обережно. Це суб'єктивне питання, бо не всі люблять дрібні рослини, але ви можете виростити дві автоцвітучі на місці однієї фотоперіодної, і ідея явно приваблива. Втім, не всі автоцвітучі маленькі. Деякі сорти (наприклад, Gorilla Glue Auto) виростають великими, і тоді врожайність ще вища — усе залежить від конкретного генетичного різновиду. 

Втім, навіть великі автоцвіти можна “приборкати” — маленькі горщики допомагають зберегти рослини низькорослими. Також популярне low-stress training: цей прийом спрямовує гілки вгору і формує рівномірний “дах”, що сприяє проникненню світла, одночасному дозріванню “шишок” та підвищеній врожайності.

Більше врожаю на вулиці

При вирощуванні фотоперіодних індор можна керувати світловим режимом за допомогою ламп, але що буде, якщо вирощувати на вулиці? Оскільки вони залежать від сезонів, їх можна виростити тільки двічі на рік — тож і врожаїв менше.

Автоцвітучі цього недоліку не мають. Де б ви не вирощували — в приміщенні чи на вулиці — вони дадуть врожай всього за 10 тижнів! Причому на вулиці часто ще більший. Замість двох врожаїв можна отримати кілька зборів за сезон — і запасів вистачить надовго.

Їхня швидкість і витривалість роблять автоцвіти ідеальними для північних широт. Якщо почати зростати індор ще ранньою весною, можна зібрати шикарний врожай вже в середині літа. Стратегія з автоцвітами дозволяє уникнути осінніх заморозків, навіть якщо ви висаджуєте насіння пізньої весни. 

Безперервний урожай

Головна проблема фотоперіодних: щоб виростити кілька рослин, потрібні окремі кімнати для вегетації та цвітіння. Наприклад, якщо у вашому гроубоксі вже росте 5 рослин, доведеться чекати, доки вони не завершать цикл, перш ніж висіяти наступне насіння, бо “старшим” потрібно 12 годин темряви — і “малюка” на цвітіння не можна виставляти прямо так.

Вирощуючи автоцвіти, не потрібно поділяти приміщення на фази: вони можуть рости й на стадії сіянця, і цвітіння разом, у тому самому боксі. Саме так легко й просто вирощувати автоцвітучі, тож чому б не спробувати посіяти кілька насінин вже сьогодні?

3. Висновки

Якщо ви хочете розпочати наступний гров цикл правильно й отримати усі переваги автоцвітучого канабісу — обирайте якісне насіння! Купуйте його в перевірених банках, наприклад Fast Buds, якому довіряють тисячі клієнтів по всьому світу. У таблиці нижче знайдете основні вигоди автоцвітучих:

З автоцвітами не помилишся: отримаєте всі бонуси домашнього гровінгу… і всього за 8 тижнів! Якщо є питання чи хочете допомогти іншим гроверам, залишайте коментарі нижче — і вперед до врожаю!