Майбутнє прав інтелектуальної власності (ІВ) на ринку коноплі

• 1. Чи можна отримати права інтелектуальної власності на конопляний сорт?
• 2. Стан прав інтелектуальної власності на канабіс сьогодні
• 3. Ближче майбутнє прав інтелектуальної власності у канабісі
• 3. a. Патенти
• 3. b. Торгові марки
• 4. На завершення

До появи сотень конопляних сортів рослини були чистими ландрейсами: у 80-х роках з'явилися перші комерційні генетичні різновиди, що завдяки бажаним характеристикам стали надзвичайно популярними й дали поштовх появі перших гібридних сортів. Відтоді селері змагаються у створенні найкращих генетичних різновидів, але через заборону коноплі їх робота не була захищена авторськими правами, тому бренди часто використовували їхню генетику під іншою назвою. Зараз, коли закони про канабіс змінилися й ринок канабісу привертає увагу, не лише селері, а й великі корпорації хочуть захистити свої генетичні різновиди авторськими правами, але чи це можливо?

1. Чи можна отримати права інтелектуальної власності на конопляний сорт?

У штатах чи країнах, де канабіс легальний, диспансери пропонують різні генетичні різновиди коноплі, кожен з унікальною назвою, якістю й ціною. У більшості випадків магазини не мають прав на сорти, то як завадити продавати ваш різновид? Це складно. Передусім є різниця між комерційною назвою сорту та назвою самої генетичної лінії. Загалом, генетичні різновиди рослин не підлягають товарній марці, тому селері й виробники можуть зареєструвати товарний знак для комерційної назви, а сам різновид залишається у вільному доступі для всіх.

Наприклад, Rainier Fuji Apples — торговий знак, це означає, що інші компанії не можуть називати свої яблука Rainier, але можуть вказувати, що це Fuji, оскільки Fuji — це різновид. Ці товарні знаки допомагають відрізнити як тип фрукту, так і його виробника, але чи працюватиме так схема для сортів коноплі? У 2010 році федеральне Патентне та торговельне відомство США дозволило реєструвати торгові марки для медичної коноплі, але ця ідея довго не проіснувала.

За федеральним законодавством канабіс досі є незаконним, тож не можна зареєструвати товарний знак, який асоціюється з нелегальним наркотиком. При цьому реєстрація торгової марки стосується бренду, який ідентифікує походження унікального продукту, і така практика вже існує у деяких країнах, але конопляна індустрія все ще має менше захисту від копіювання, ніж інші товари.

2. Стан прав інтелектуальної власності на канабіс сьогодні

Поточний стан авторського права на коноплю дає надію всім селекціонерам і вирощувачам. У регіонах, де дозволено медичний канабіс, органи влади впроваджують патенти для тих, хто може довести наявність нових властивостей у генетичному різновиді, наприклад, більш стійкий до плісняви або з підвищеним вмістом CBD. Крім того, новий сорт має містити суттєві генетичні зміни, які розробляли протягом певного часу.

Перший патент на сорт канабісу отримала лабораторія в Колорадо у 2015 році за унікальний терпеновий профіль та певні канабіноїди. З того часу дедалі більше компаній подають заявки на патенти, отже це можливо, однак дрібні селекціонери залишаються у невигідному становищі через високу вартість та повільність процесу.

З поширенням легалізації канабісу цінність якісних сортів стає дедалі очевиднішою. Ще кілька років тому селері змушені були залишатися анонімними через заборони, але тепер компанії можуть використовувати чужу генетику без дозволу, тому селері намагаються заявити про авторство, щоб заробляти на своїй праці й далі покращувати свої генетичні різновиди.

Для більшості селекціонерів авторське право — це не про гроші. Насправді більшість селекціонерів і вирощувачів проти авторського права на канабіс, адже для створення нового генетичного різновиду потрібен вже існуючий сорт, але, реалістично, авторське право врешті-решт з’явиться, тому селекціонери повинні захищати свої розробки до того, як великі корпорації займуть ринок.

3. Ближче майбутнє прав інтелектуальної власності у канабісі

У найближчому майбутньому авторське право ймовірно залежатиме від генетичної документації: зараз лабораторії вивчають еволюцію коноплі, щоб захистити різноманіття сортів і проводити генетичні тести для визначення характеристик генетичного різновиду й його зв’язків з іншими різновидами.

Такі тести дуже корисні як селекціонерам, так і споживачам: споживачі точно знатимуть, що купують, а селекціонери — зможуть захистити свої генетичні різновиди від патентування іншими, але для цього потрібно буде дотриматися певних нормативів, яких поки не встановлено. За чинними правилами ІВ, експерти вважають, що необхідні умови можуть бути такими:

Авторське право селекціонерів

Селекція рослин триває століттями, але розділяти ролі вирощувача й селекціонера почали лише у ХХ столітті. Для якісної селекції потрібні великі площі, спеціалізоване обладнання та знання. Авторські права селекціонерів — це права отримувати вигоду від інвестицій. Володіючи конопляним сортом, селекціонер отримує низку виключних прав, а саме:

• Право розмноження та культивування даного генетичного різновиду;
• Клонування цього різновиду для його розмноження;
• Продаж клонів і насіння цього генетичного різновиду;
• Експорт і імпорт клонів того ж генетичного різновиду;
• Клонування різновиду для створення іншого комерційного генетичного різновиду, якщо це походить від оригінального;
• Використання будь-якої частини рослини для створення іншої продукції, окрім клонів;
• Зберігання клонів;
• А також право надавати дозвіл іншим на клонування вашого генетичного різновиду;

Той, хто успішно зареєструє торгову марку на різновид коноплі, може користуватися цими правами до 20 років, але існують певні вимоги. Для захисту генетичний різновид повинен бути:

Вимоги до авторського права на сорт канабісу

Крім того, авторське право селекціонера може стосуватися отриманих генетичних різновидів (EDV), що захищає оригінального селекціонера від патентування лише однієї риси оригінального різновиду. Отримані різновиди (EDVs) — це, по суті, рослини, отримані від іншого генетичного різновиду (початкового). EDV визначаються так:

• Рослина є EDV, якщо вона виведена з початкового різновиду і має його основні властивості;
• Її легко відрізнити від початкового різновиду;
• Та має основні риси початкового різновиду, окрім відмінностей, отриманих у результаті селекції.

На жаль, відсутність прецедентів щодо прав селекціонерів канабісу та федеральних обмежень для рекреаційного використання ускладнює створення чіткої схеми захисту авторських прав у канабіс-індустрії.

Патенти

Патенти — найбільш затребувана форма захисту, оскільки діють міжнародно й дають захист до 20 років. Але для отримання патенту заявник має довести, що об’єкт патентування новий, корисний та винахідливий, що може бути складно. 

Для конопляних генетичних різновидів дуже важко довести новизну й користь, а також учені стверджують, що життєву форму не можна вважати «винахідливою», тому рослини, тварини й люди не підлягають патентуванню — це означає, що сорти й насіння не підлягають патенту. На щастя, проект Open Cannabis Project збирає зразки ДНК і публікує їх у відкритій базі, що допомагає класифікувати генетичні різновиди і запобігти патентуванню неунікальної генетики, а також ідентифікувати різновиди, що знаходяться у вільному доступі.

Торгові марки

Селекціонери коноплі можуть скористатися торговими марками, які теж дають захист і допомагають відрізнити ваш бренд. Їх можна використати не лише для захисту назв генетичних різновидів, а й самих продуктів. Для цього назва не має бути оманливо-описовою й не повинна містити слова, пов'язані з коноплею чи ефектом продукту. Наприклад, деякі компанії вже зареєстрували медичні продукти з канабісу з ефектами «доброго ранку», «перед сном» чи «lights off». 

Окрім згаданих проблем, майже неможливо зареєструвати торгову марку на назви генетичних різновидів на кшталт «Jelly Rancher» через порушення прав бренду, а «Alaskan Thunderfuck» — через ненормативність назви. У США це визнали неконституційним обмеженням свободи слова, але в інших країнах ситуація може бути іншою.

Хоча торгові марки можуть захищати селекціонерів, поки не ясно, наскільки ефективно торгові марки й патенти працюватимуть у сфері канабісу, ймовірно, у майбутньому виникне ще більше нюансів. 

4. На завершення

Легальність рекреаційного канабісу й питання ІВ матимуть великий вплив на конопляну індустрію. З іншого боку, сам ринок рекреаційного канабісу також суттєво вплине на розвиток ІВ. Це означає, що ІВ і конопля працюватимуть у двох базових сценаріях.

У першому сценарії рекреаційний ринок зможе користуватися патентами та правами селекціонерів, а в другому ринок контролюватимуть великі корпорації, і селекціонери зіткнуться з труднощами, такими як необхідність застосування складних генетичних модифікацій для володіння правами на генетичний різновид, що суттєво ускладнить життя малим селекціонерам.

Звісно, це лише теорії й не обов’язково одна з них реалізується, але це може змінити сучасні підходи у конопляній індустрії. На жаль, як працюватимуть ІВ у канабісі, вирішують ті, хто має владу. Тож будемо сподіватися на краще. Якщо вам відомо більше про ІВ у конопляній сфері — діліться знаннями в коментарях нижче!

Зовнішні джерела

1. ІВ та біотехнологічні інновації. - Каур, Джаслін & Манав, Навніт. (2021)
2. Тенденції захисту прав інтелектуальної власності на медичний канабіс та суміжні продукти. - Вайс, Джозеф & Лурія, Гілад. (2021). 
3. Права селекціонерів канабісу: інтелектуальна власність на легальному канабісовому ринку Канади. - де Бір, Джеремі & Гаффен, Аліса. (2017).