ВІЛ та канабіс: потенційна терапія чи ризикована справа?

• 1. Чому люди з ВІЛ вживають канабіс?
• 2. Переваги та механізми впливу
• 2. a. Протизапальні властивості
• 2. b. Полегшення нейропатичного болю
• 2. c. Полегшення нудоти
• 2. d. Стимулювання апетиту
• 2. e. Покращення настрою
• 2. f. Кращий сон
• 2. g. Придушення активності вірусу
• 3. Більше користі чи більше ризиків?
• 3. a. Нейрокогнітивні функції
• 3. b. Дотримання терапії
• 4. Інші потенційні переваги канабісу для ВІЛ-пацієнтів
• 4. a. Зменшення використання опіоїдів
• 4. b. Більше фізичної активності
• 5. Cbd: неінтоксикаційна легальна альтернатива
• 6. Майбутні дослідження
• 7. Висновки

Ми пройшли довгий шлях від часів, коли діагноз ВІЛ сприймався як смертний вирок. Сьогодні із появою АРТ — антиретровірусної терапії — люди, інфіковані вірусом імунодефіциту людини, можуть жити довго, продуктивно, щасливо та відносно здорово, адже існуючі ліки допомагають контролювати перебіг хвороби.

Втім, перспективи не такі вже й райдужні для людей, які живуть із ВІЛ (скорочено — ЛЖВ). Наявність вірусу в організмі та побічні ефекти ліків АРТ накладають свій відбиток. У цьому контексті канабіс, як не дивно, може допомогти — представники різних категорій пацієнтів традиційно використовують цю рослину для полегшення багатьох симптомів, що супроводжують ВІЛ. Водночас використання канабісу при ВІЛ викликає занепокоєння у багатьох медичних працівників, адже досі залишається багато невідомого щодо впливу канабісу на здоров'я людей з ВІЛ, його можливих довгострокових наслідків та взаємодії з антивірусними ліками.

У цій статті ми розглянемо наявні на сьогодні наукові дослідження. Сподіваємося, це допоможе зробити практичні висновки щодо користі та ризиків вживання канабісу людьми з ВІЛ.

Чому люди з ВІЛ вживають канабіс?

Як і в разі інших серйозних недуг, таких як рак чи розсіяний склероз, люди з ВІЛ використовують канабіс для полегшення неприємних симптомів, але також сподіваються, що якщо канабіс дарує відчуття комфорту, він допоможе і з самою хворобою. Чим більше вивчають цю неймовірну рослину, тим більше схиляються до того, що канабіс може мати переваги, які виходять далеко за рамки простої боротьби із симптомами.

Як би там не було, пацієнти з ВІЛ та СНІД історично були серед перших, хто використовував медичну марихуану, і досі вживають її частіше за загальне населення. Багато хто чув історії людей із ВІЛ, які регулярно використовують канабіс; хтось із нас особисто знає таких пацієнтів. Наукові дослідження підтверджують: використання канабісу є поширеним у групах ВІЛ-позитивних.

В одному дослідженні ВІЛ-позитивних у великій клініці з'ясували, що аж третина із них повідомили про використання канабісу для контролю симптомів. Найпоширеніші позитивні ефекти включали:

Водночас значна частина респондентів (47%) зазначила, що марихуана негативно позначалася на їхній пам'яті.

Інше дослідження оцінювало відсоток ВІЛ/СНІД-пацієнтів, які використовували марихуану у попередній місяць — показник сягав 23%. Найчастіше вказувані переваги були:

• Полегшення тривоги та/або депресії (57%)
• Покращення апетиту (53%)
• Підвищення задоволення життям (33%)
• Полегшення болю (28%)

Переваги та механізми впливу

Деякі переваги вживання канабісу, про які повідомляють ВІЛ-пацієнти, настільки часті та спостерігаються стільки десятиліть, що їхнє існування не викликає сумнівів. Дослідники дедалі більше вивчають можливі механізми дії, що роблять канабіс ефективним, і знаходять нові докази. Розгляньмо їх докладніше.

Протизапальні властивості

Здатність канабіноїдів знижувати запалення добре задокументована, а запалення відіграє серйозну роль при багатьох хворобах, включаючи ВІЛ. На жаль, ВІЛ-пацієнти часто стикаються з іншими захворюваннями — серцево-судинні хвороби, діабет, онкологія — і там системне запалення має особливе значення. Два головних компоненти канабісу — THC і CBD — давно досліджуються як потенційні імуномодулятори, хоча більшість досліджень були проведені на клітинах чи тваринах, і людських даних поки недостатньо.

Одне дослідження показало, що активація CB₂-рецептору може зменшувати поширення ВІЛ в організмі. CB₂-рецептори масово присутні у кишківнику і є мішенню як для CBD, так і для THC. В експерименті — зараженим вірусом мавпам вводили THC, що зменшувало перебіг інфекції та покращувало стан кишківника.

У людей із ВІЛ вживання канабісу пов’язують зі зниженням деяких клітин і білків, що асоціюються з прогресуванням ВІЛ та супутніми захворюваннями.

Серед усіх канабіноїдів найцікавішим для науковців є CBD (канабідіол): він не викликає сп‘яніння, притаманного марихуані, але подає великі надії як ліки. Показано, що ця речовина зменшує запалення у заражених ВІЛ клітинах мозку. ВІЛ-індуковане нейрозапалення запускає «ефект доміно»: клітини активуються, продукують вірус і розноситься висхідною хвилею. CBD порушує цей патерн, знижує запалення та утримує клітини у стані спокою.

У ще одному дослідженні на заражених людських клітинах CBD також мав протизапальну дію. Виявлений механізм: знижене вироблення низки цитокінів та хемокінів, які провокують запалення. Тим, хто хоче зануритись глибше: CBD гальмував білок каспазу 1 та активність гена NLRP3 — обидва теж важливі у процесах запалення. Окрім того, CBD значно знижував присутність ВІЛ у клітинах.

Полегшення нейропатичного болю

Нейропатичний біль — відчуття «мурашок», особливо у руках і ногах — дуже поширений при ВІЛ. Він може виникати як у наслідок дії самого вірусу, так і побічних ефектів ліків. Такий біль істотно знижує якість життя пацієнтів, тож ефективний засіб надзвичайно актуальний.

Є як лабораторні, так і клінічні дослідження здатності канабісу та його компонентів впливати на нейропатичний біль. В одному досліді на щурах вивчали здатність CBD знижувати біль і запалення одночасно — результат: CBD зменшував вироблення про-запальних речовин, тож рівень болю також падав.

Інше дослідження визначило реальну мішень для роботи канабіноїдів при знеболенні — звичайно йдеться про CB₁ і CB₂ рецептори, але у випадку з болем у щурів відповіддю стала активація іншого типу рецепторів - α3 гліцинового рецептора.

Говорячи про клінічні дослідження на людях, одне вивчало пацієнтів із ВІЛ та нейропатичним болем і виявило, що куріння канабісу зменшувало біль на 34% у порівнянні з 17% для плацебо. В іншому дослідженні засвідчено, що у групі пацієнтів із ВІЛ, які використовували канабіс, зниження болю становило 52% проти 24% для плацебо. Отже, ці результати разом із численними відгуками пацієнтів натякають: канабіс справді обіцяє стати дієвим рішенням для ВІЛ-пацієнтів з нейропатичним болем.

Полегшення нудоти

Люди використовували канабіс для полегшення нудоти і блювання протягом усієї історії, а в наш час першими його почали вживати онкопацієнти та люди з нудотою неясного генезу. Для ВІЛ нудота й блювання — звична побічна дія деяких антивірусних медикаментів, зокрема інгібіторів протеази, тому антиеметичний ефект канабісу може бути дуже цінним.

На жаль, саме антиеметичний ефект не спеціально досліджувався у пацієнтів із ВІЛ, але його помічали у дослідженнях з іншою метою. Одне з них досліджувало дронабінол — синтетичний аналог THC — і показало зменшення нудоти у хворих на СНІД. Тож канабіс може бути рятівним варіантом там, де традиційні протиблювотні не дають полегшення.

Пацієнти з медичною марихуаною мають бути обережними: ця рослина може зіграти з ними злий жарт. Все частіше з‘являються повідомлення про синдром канабіноїдної гіперемези (CHS) — це рідкісний, але стійкий побічний ефект, коли після прийому канабісу людина починає сильно блювати. Він трапляється у невеликої частки постійних важких споживачів, а медичні пацієнти часто змушені вживати великі дози постійно, тож ризик CHS зростає.

Стимулювання апетиту

Ще одна відома позитивна властивість канабісу, що здається ідеальною для ЛЖВ, — здатність підвищувати апетит. Поганий апетит і схуднення — серйозна загроза, що може призвести до синдрому виснаження при СНІДі, коли втрачається понад 10% маси тіла і понад місяць триває діарея або лихоманка.

Стандартна терапія цього синдрому — підвищення апетиту, зазвичай призначається мегестрол ацетат (Megace). Серед канабісоподібних речовин у цьому аспекті досліджувався лише дронабінол (Marinol), який ми вже згадували. Ця синтетична форма THC справді покращувала апетит у ВІЛ-позитивних і допомагала підтримувати стабільну вагу.

Хоча дронабінол приймається перорально, деякі пацієнти надають перевагу курінню природного канабісу: вони вдихають небагато — аби зняти симптоми, і апетит підвищується як додатковий бонус. Це стимулювало вивчення безпеки такої поведінки. Маленьке дослідження 2000 року показало, що ЛЖВ, які курили марихуану протягом 21 дня, не демонстрували підвищення рівня ВІЛ у крові цього періоду. Автор радив використовувати медичну марихуану разом із іншими препаратами у схемі лікування виснаження.

Покращення настрою

Хоч покращення настрою під впливом марихуани підходить не всім (є люди, яких її дія непокоїть), для більшості це хороший варіант не лише при ВІЛ, а й при будь-якій хронічній недузі.

Нещасливчики, для яких ВІЛ став причиною СНІДу, часто відчувають пригнічення, тривожність, депресію. Частина таких пацієнтів, що використовують марихуану для зняття фізичних симптомів, повідомляють і про покращення настрою. Недавнє дослідження Marinol засвідчило, що для пацієнтів із СНІД і раком ейфорія сприймалася як бажаний побічний ефект.

Кращий сон

Вплив канабісу на сон — суперечливий. Безперечно, багато сортів марихуани — ідеальні засоби для засинання, але це може негативно вплинути на якість сну у довготерміновій перспективі. Часто ті, хто кинув вживати марихуану, помічають погіршення сну чи навіть безсоння. З іншого боку, якісний нічний відпочинок завдяки канабісу, навіть якщо він обіцяє проблеми у майбутньому, значно допомагає людям із тяжкими захворюваннями, як ВІЛ. Не дивно, що багато ЛЖВ використовують канабіс для поліпшення сну.

Масштабне опитування показало, що ті, хто використовує канабіс для сну, уранці почуваються бадьорішими, енергійнішими та рідше скаржаться на головний біль і нудоту, ніж ті, хто приймає інші снодійні чи не приймає жодних. Водночас порівняно з іншими засобами канабіс частіше робив їх сонними, тривожними чи дратівливими наступного дня.

Інше дослідження серед ВІЛ-пацієнтів із безсонням показало, що 71% відмітили покращення сну після використання медичного канабісу. Додатково, 39% змогли зменшити або повністю відмовитися від призначених снодійних. Лише у 21% виникали небажані ефекти, і ті не були такими, щоб змусити їх припинити використання.

Придушення активності вірусу

У багатьох напрямках досліджень канабісу типова ситуація: спершу його вивчають для усунення симптомів, а потім виявляється, що він допомагає боротися із самою причиною. У контексті ВІЛ основне питання — чи здатен канабіс пригнічувати активність самого вірусу.

В одному дослідженні серед учасників на антиретровірусній терапії з'ясувалося, що ті, хто додатково використовував канабіс, мали швидшу динаміку зниження ДНК ВІЛ — йдеться про зменшення генетичного матеріалу вірусу в організмі, що є ключовим індикатором ефективності терапії.

Інше дослідження вивчало інтенсивне використання канабісу у пацієнтів на АРТ та показало зменшення поширеності активації і запалення імунних клітин, тобто канабіс сприяє зниженню системного запалення та імунної активації під час антиретровірусної терапії.

Більше користі чи більше ризиків?

Поки деякі ефекти канабісу у ВІЛ-пацієнтів (див. вище) вивчають із погляду потенційної користі, інші викликають занепокоєння. Та і тут не все так просто — іноді саме ті, хто має ВІЛ і вживає канабіс, відчувають полегшення і при «негативних» сценаріях.

Нейрокогнітивні функції

Один із головних страхів ЛЖВ — погіршення роботи мозку, особливо з віком. Вірус провокує запалення, нервові пошкодження, і в умовах, коли тривалість життя ВІЛ-пацієнтів уже порівнюють із загальною популяцією, шкода накопичується десятиліттями.

Очевидно, що під час дії канабісу когніції (увага, пам’ять) знижуються. У постійних споживачів це може зберігатися і між сесіями. Деякі дослідження припускають навіть зниження IQ, якщо почати вживання у підлітковому віці.

Мабуть, можна було б подумати, що ситуація у ЛЖВ буде ще гіршою — але це не обов’язково так. Одне дослідження впливу канабісу на нейрокогнітивні порушення (NCI) серед ВІЛ-позитивних виявило навіть нейропротекторний ефект: дослідники вважають, що канабіс покращує роботу мозку саме завдяки своїм протизапальним властивостям.

Ще одне дослідження 2021 року серед людей із ВІЛ показало кращі когнітивні функції у тих, хто мав у минулому CUD (канабісову залежність). Вони значно краще впоралися із завданнями на швидкість, візуальне навчання, пам’ять, моторні навички порівняно з тими, хто ніколи не використовував канабіс.

Отже, подібно до літніх користувачів, ЛЖВ частіше виграють від марихуани — використовуючи її і як ліки, і для відпочинку. Водночас ці ефекти ще остаточно не вивчені, й потрібні додаткові дослідження для розуміння ризиків і користі в цій групі.

Дотримання терапії

Ще одне важливе запитання — чи не заважає вживання канабісу тому, наскільки регулярно пацієнти приймають препарати АРТ. Одне дослідження роздмухало тривогу: у старших пацієнтів, які споживали канабіс, дотримання терапії було нижчим, ніж у тих, хто не використовував.

Водночас­ дані суперечливі. Інше дослідження за 2017 рік показало: інтенсивне споживання канабісу не впливає на дотримання терапії, якщо не поєднується зі зловживанням алкоголем. Ще одне дослідження (2005 р.) встановило: пацієнти з ВІЛ, які використовують канабіс для боротьби з нудотою, ретельніше дотримуються терапії, а якщо для інших цілей чи рекреаційно — гірше.

Отже, ситуація тут дуже складна, може змінюватися з різних причин і вимагає нових досліджень. У будь-якому разі ВІЛ-позитивні пацієнти повинні пам’ятати, що від антивірусної терапії залежить довготривалий прогноз стану.

Інші потенційні переваги канабісу для ВІЛ-пацієнтів

Ми все ще мало знаємо про взаємодію канабісу, симптомів і самого ВІЛ, але існуючі дослідження підказують: переваг може бути ще більше! Ось кілька прикладів:

Зменшення використання опіоїдів

Знову і знову виявляється, що медична марихуана є альтернативою опіоїдним анальгетикам — і набагато безпечнішою. Це підтвердило дослідження січня 2018 року: якщо ВІЛ-позитивні з хронічним болем використовують канабіс — рідше вживають опіоїдні знеболювальні, які мають високий ризик залежності й летального передозування.

Більше фізичної активності

Фізичне навантаження важливе і для здорових людей, і для хронічно хворих, а будь-що, що мотивує до регулярних вправ, варте уваги. У дослідженні 2023 року вивчалася залежність між вживанням психоактивних речовин і руховою активністю у ВІЛ-позитивних із болями і депресією. Ті, хто використовував канабіс, частіше займалися енергійною фізичною активністю, ймовірно, через зменшення болю. Таким чином, канабіс опосередковано покращує рівень фізичної активності і самопочуття ЛЖВ.

CBD: неінтоксикаційна легальна альтернатива

Ви могли помітити, що серед згаданих вище досліджень найчастіше фігурував один саме компонент канабісу — канабідіол (CBD). Така увага пояснюється його відсутністю психоактивної дії. Додатковою перевагою CBD над THC і продуктами рослини є його легальність у багатьох країнах. Завдяки цьому ЛЖВ, які не люблять ефекту сп’яніння, не хочуть мати проблем із законом, або мають упередження щодо канабісу, нерідко вибирають CBD — його можна вживати у вигляді гумі, олії, крему тощо.

CBD може помірно зменшувати біль, полегшувати нудоту і знижувати запалення, однак не впливає на саму ВІЛ-інфекцію. Є і ще нюанси: хоч CBD легальний, немає серйозних побічних дій і залежності, досі жодних препаратів на його основі не схвалено FDA для лікування ВІЛ чи СНІД, а взаємодія з препаратами АРТ майже не вивчалася.

Тим, хто хоче експериментувати з канабідіолом, радимо починати із малих доз, поступово збільшуючи за необхідності.

Майбутні дослідження

В епоху заборони вчені переважно шукали шкоду від канабісу та його ризики для суспільства, а лише останні десятиліття увага змістилася на потенціал для терапії. Сьогодні медичні та наукові дослідження канабісу зростають — і це стосується також ВІЛ.

Невдовзі одне дослідження вивчатиме стан серця у ВІЛ-позитивних, які використовують канабіс: кардіологи аналізуватимуть рівень THC і CBD у крові та сечі, а також порівнюватимуть ці дані із функцією та структурою серця за допомогою МРТ. Головний акцент — на ролі запалення як чинника серцевих захворювань.

Ще одне дослідження в Університеті Флориди протягом 5 років спостерігатиме 400 ВІЛ-позитивних, які використовують медичну марихуану: дослідники будуть реєструвати, як часто, скільки та які саме канабіноїди містяться у продуктах. Потім результати порівняють з перебігом захворювання та симптомами й намагатимуться встановити, як канабіс впливає на мислення, пам'ять, планування.

Тим часом дослідники з Університету Міссісіпі отримали грант для вивчення потенціалу канабісу для зняття болю і запалення у ЛЖВ. Їхня мета — знайти окремі канабіноїди, які забезпечують полегшення без ризику залежності.

Висновки

На підставі відомих наразі даних канабіс уже давно розглядається як перспективний засіб для людей із ВІЛ. Його потенційні переваги виходять за межі простого контролю таких симптомів, як запалення, біль, поганий апетит чи сон, тривожність і депресія. Дослідження натякають на ще ширші можливості для покращення якості життя, зниження потреби в небезпечних препаратах й навіть зменшення шкоди від самого вірусу.

Пацієнтам, які живуть у країнах із легалізованою медичною марихуаною, варто розглянути її як реальний варіант лікування і проконсультуватися з лікарем. Хоча залишаються побоювання щодо можливих ризиків, особливо у довготривалій перспективі, є надія, що подальші дослідження швидко дадуть відповіді на найважливіші питання терапії ВІЛ і канабісу.