Органічні добрива для канабісу: Компостування

• 1. Що таке компостування?
• 2. Навіщо робити компост?
• 3. Переваги компостування
• 3. a. Корисно для довкілля
• 3. b. Переробка відходів
• 3. c. Покращує ґрунт
• 3. d. Збагачує ґрунт корисними мікроорганізмами
• 4. Основи
• 4. a. Компостний контейнер
• 4. b. Органічна маса
• 4. c. Догляд
• 4. d. Терпіння
• 4. e. Догляд за купою
• 4. f. Поширені проблеми із компостом
• 5. Що класти у компост?
• 5. a. Що не треба класти в компост?
• 6. Як використовувати компост?
• 7. Підживлення компостом на поверхню (topdressing) рослин канабісу
• 8. Висновок

Компостування — це органічний спосіб забезпечення ґрунту поживними речовинами, який не лише допомагає отримати більш ароматні шишки, а й дозволяє зменшити відходи — цим виграють усі. Багато сучасних гроверів дотримуються звичної рутини: вони висаджують фемінізоване насіння у ґрунт і годують свої рослини рідкими добривами за суворим графіком. Такий підхід демонструє чудові результати та забезпечує стабільність, але цілком зосереджений лише на здоров'ї рослин, іноді ігноруючи стан самого ґрунту. Для тих, хто вирощує в закритому ґрунті у горщиках і змінює субстрат кожного разу — це не така критична проблема.

Однак, використовуючи переваги живого ґрунту, гроверам не потрібно щоразу викидати землю та купувати нову для кожного циклу вирощування канабісу. Окрім того, турбота про здоров'я ґрунту відіграє важливу роль для рослин, що ростуть на відкритому повітрі, особливо на піднятих грядках чи просто у відкритому ґрунті. Піклуючись про харчування ґрунту та мікроорганізми, які в ньому живуть, вам не доведеться надмірно перейматися точними порціями окремих добрив: ґрунтові мікроби зроблять цю роботу за вас. Щоб створити здоровий, багатий на поживні речовини ґрунт із великою кількістю мікроорганізмів, компост — це справжнє золото! Цей чорний скарб містить багато необхідних елементів, здатних перетворити навіть бідний ґрунт на родючий і врожайний.

1. Що таке компостування?

Компостування — це процес перетворення харчових відходів на багатий поживними речовинами ґрунт, завдяки діяльності мікроорганізмів, які розкладають ці рештки та роблять поживні речовини доступними для рослин. Процес компостування базується на діяльності бактерій, наявності вологи та кисню; якщо ці елементи присутні разом із правильною органічною масою, ви створюєте ідеальні умови для бактерій, завдяки чому вони розкладають органіку і виробляють тепло.

Виділене тепло допомагає мікроорганізмам¹ “активуватися” та почати розкладати органічну масу, а кисень і волога прискорюють цей процес. Таке повторне використання харчових відходів застосовується не лише у канабіс-культурі — десятки років ним користуються всі культиватори, які бажають зменшити сміття, заощаджувати або збагатити ґрунт. Після занурення в світ компосту ви відкриєте складну науку. Існує безліч способів компостування — зокрема “гаряче компостування” суттєво прискорює процес, але потребує підвищеної уваги та правильного балансу інгредієнтів.

“Холодне компостування”, навпаки, займає значно більше часу, але підходить для більш пасивного підходу без постійного контролю. Щоб спростити компостування, уявіть, що все, що ви додаєте, — це їжа для мікробів. Організми у купі компосту буквально “їдять” ці інгредієнти. З часом вони перетворюють великі молекули шкірок банана, обрізків моркви й тріски деревини на дрібні молекули чорного, збагаченого речовини — гумусу. На цьому етапі ви можете додати готовий продукт безпосередньо на грядки або робити з нього екстракти для підживлення ґрунту чи обприскування листя. Такий компост містить безліч поживних речовин і корисних мікроорганізмів, які захищають рослини від багатьох захворювань.

2. Навіщо робити компост?

Компостування — це дешевий і простий спосіб створити ґрунт. Якщо все робити правильно, ви отримаєте живу екосистему, що містить всі макро– і мікроелементи (і навіть більше), ніж із магазинних органічних добрив. Власний компост покращує структуру ґрунту й виступає як джерело поживних речовин із повільним вивільненням, і — на відміну від синтетики — не “спалить” рослини. Тож ви не тільки годуєте свої рослини якісним живленням, а й скорочуєте обсяги відходів, які потрапляють на звалища.

3. Переваги компостування 

Корисно для довкілля

Використовуючи природну альтернативу синтетичним добривам, ви допомагаєте зменшувати кількість хімікатів у ґрунті. Хай це здається дрібницею — насправді це внесок, який має значення.

Компостування допомагає ґрунту утримувати вуглекислий газ, це знижує викиди парникових газів, відновлює виснажені ґрунти та зменшує ерозію.

Переробка відходів

Компостування може зменшити до 30% обсягів ваших відходів. Це дуже важливо, оскільки кухонні рештки на звалищах не отримують умов для розкладу й натомість продукують метан — шкідливий для нас газ.

Покращує ґрунт

Компостування — це не лише внесок у здоров’я рослин. Воно може повністю трансформувати навіть дуже бідний на поживні речовини ґрунт. Компост не тільки забезпечує великою кількістю мінералів, а й допомагає ґрунту утримувати їх. Подібно до глинистих часток, компост має від’ємний електричний заряд, дозволяючи затримувати позитивно заряджені іонні елементи: амоній, кальцій, магній. Компост також покращує аерацію, дренаж та загальну структуру ґрунту. 

Збагачує ґрунт корисними мікроорганізмами

Мікроорганізми допомагають аерувати ґрунт, розкладають поживні речовини до легкодоступних для рослин форм і запобігають розвитку хвороб.

4. Основи

Для старту не потрібно багато — лише компостний контейнер і залишки для початку процесу. Єдина річ, яку не купиш, це терпіння і пильний догляд за мікроорганізмами.

Компостний контейнер

Почати компостування легко. Перш за все, вирішіть, де саме це робитимете. Компост можна робити вдома у пластиковому контейнері, дерев'яній коробці чи кубі з цегли, або на вулиці — на поліетиленовій плівці або просто на землі.

Місце для компосту легко зробити своїми руками — воно зовсім не має бути “фешенебельним”. Достатньо облаштувати контейнер, який можна накривати, щоб зберігати вологу.

Органічна маса

Компостування складається із розкладу органіки¹ з метою зробити поживні речовини доступними у ґрунті, тому органічна маса — ключовий компонент. Ви можете обирати різні фрукти, овочі та інше, але загалом існує дві групи органічної маси: “зелена” та “коричнева”.

Збалансоване співвідношення обох мас є обов’язковим для успішного розвитку мікроорганізмів — нема якоїсь “кращої” групи фруктів чи овочів. Для канабісу обов’язково забезпечуйте відходи, багаті на азот, фосфор і калій (основні макроелементи), їх можна знайти у:

• Азот: Листя салату, шпинат, рукола;

• Фосфор: Яєчна шкаралупа, гній;

• Калій: Банан, огірки, капуста.

Пам'ятайте: органічна маса приваблює мух і тарганів, які можуть відкладати яйця в компості. Для захисту накривайте контейнер кришкою або використовуйте москітну сітку.

Догляд

Усередині компостної купи живуть мікроорганізми, тож переконайтеся, що вони й справді живі.

Кожні 1–2 тижні перевіряйте вологість компосту — забагато води може знищити мікробів, але недостатня — теж небажана, тож по необхідності легко зволожуйте його.

Компостній купі не потрібно багато сонця — тримайте її в тіні, забезпечте хороший дренаж, адже під час розкладу утворюється рідина, яка може “задушити” мікроорганізми.

Щоб прискорити процес, використовуйте вермікомпостування — тоді до справи беруться черв’яки, які перетравлюють органіку й виробляють гумус (черв'ячний перегній).

Терпіння

Це, мабуть, найскладніше. Компост не буде готовий за ніч — розкладання займає щонайменше 1 місяць, тож запасіться терпінням. Чим довше мікроби працюють, тим концентрованішою стає маса, тому важливо дати їм час.

Догляд за купою

На щастя, компостна купа не вимагає великих зусиль — мікроорганізми самі роблять основну роботу, але час від часу (раз на 10 днів) перекопування компосту вилами чи лопатою пришвидшить процес.

Точний термін визрівання компостної купи є дискусійним — деякі експерти кажуть, що достатньо 30 днів, інші — не менше 6 місяців. У вологому теплому кліматі процес проходить швидше, але в середньому краще перевертати купу кожні 10 днів і слідкувати за розкладанням.

Поширені проблеми із компостом

Декілька неприємностей можуть спіткати вашу компостну купу, але більшість з них легко вирішити.

Занадто волога купа

Зазвичай у дуже вологому компості не вистачає кисню для життєдіяльності мікроорганізмів, і (у важких випадках) вони гинуть. Також може з’явитися неприємний запах. Щоб вирішити проблему, добре переаеруйте купу вилами й додайте більше сухої маси — сіна чи сухого листя.

Сильний запах аміаку

Це свідчить про надлишок азоту у компості. Додайте сухі, багаті на вуглець матеріали — це швидко нормалізує баланс.

Купа не нагрівається

Скоріш за все, компост став занадто сухим. Не просто втримати вологу, не перевищуючи норми, але з досвідом це буде легко. Основне правило — тримаєте купу вологою на дотик, але не мокрою чи заболоченою.

Компост занадто грубий та не повністю розкладається

Це не велика проблема, але дехто віддає перевагу більш “тонкому” компосту. Деякі відходи (кукурудзяні качани, шкаралупа яєць) розкладаються місяцями — якщо це критично, використовуйте садове сито після визрівання компосту.

4. Що класти у компост?

Вибір залежить від ваших цілей і доступної сировини, але пам’ятайте: всі компостовані матеріали поділяються на вуглецеву (коричнева) та азотну (зелена) основу. Необхідний баланс — приблизно 50/50.

Зелена маса² забезпечує азот і є джерелом білку, а коричнева — багата на вуглець, який допомагає мікроорганізмам розкладати залишки й аерувати компостну купу.

Ось загальні приклади зеленої і коричневої маси для вашого компосту:

Це лише рекомендації — використовуйте все, що є під рукою, якщо дотримуєтесь співвідношення 50/50. Майте на увазі: мікробам потрібен вуглець для енергії, і азот — для розкладання та розмноження, тому завжди додавайте коричневу масу в компост.

Що не треба класти в компост?

• Не додавайте у компост м'ясо, рибу чи кістки — існують інші методи (наприклад, бокаші), але у звичайному компостуванні вони приваблюють шкідників.
• Не закладайте у компост хворі рослини: збудники, як вірус тютюнової мозаїки, можуть накопичуватись у ґрунті та заражати інші рослини.
• Ніколи не використовуйте котячі чи собачі екскременти.
• Цитрусові плоди негативно впливають на мікроорганізми — уникайте лимонів, мандаринів, апельсинів. 

5. Як використовувати компост?

Компост можна змішувати із ґрунтом, пропорція залежить від ступеня розкладу. Ви можете застосовувати компост уже після 30 днів, але триваліше визрівання дає насиченішу поживну масу — тоді її потрібно менше.

Вам не варто перейматись, що компост “спалить” коріння — пропорція змішування залежить від періоду вегетації ваших канабіс рослин від насіння до врожаю. У середньому використовуйте 50% компосту та 50% ґрунту або додавайте за необхідності. Компост — добриво повільної дії, тому його можна вносити протягом усього циклу росту.

Якщо компост дуже насичений, можна змішати 1 частину компосту з 4 частинами ґрунту. Наприклад, для 1 кг суміші використовуйте 800 г ґрунту та 200 г компосту.

6. Підживлення компостом на поверхню (Topdressing) рослин канабісу

Серед багатьох способів внесення домашнього компосту до рослин наш улюблений метод — підживлення поверхні (topdressing). Що таке topdressing? Все дуже просто: додайте шар компосту навколо основи рослини. Компост — це добриво повільної дії, а topdressing ще більше розтягує цей період вивільнення поживних речовин.  Після підживлення достатньо поливати рослину звичайним способом: вода допоможе компосту поступово розкладатись та проникати у субстрат, де поживні речовини підтримуватимуть рослину протягом усього циклу вирощування. Зважайте, topdressing не допоможе усунути дефіцити елементів.

7. Висновок

Компостування — це дешевий і ефективний спосіб живлення рослин: можна створити мікс під власні потреби й використати прості домашні залишки. Якщо маєте досвід компостування — залишайте коментарі нижче!

Зовнішні джерела:

1. Compost and Compost Tea Microbiology: The “-Omics” Era - St. Martin, Chaney & Rouse-Miller, Judy & Thomas, Gem & Vilpigue, Piterson. (2020).

2. Composting parameters and compost quality: a literature review - Azim, K & Soudi, Brahim & Boukhari, S & Périssol, Claude & Roussos, S & Thami-Alami, Imane. (2020).

Останнє оновлення цієї статті: 7 квітня 2022 року.